Президент Польщі Лех Валенса нагородив Аделію Богомолець (Желенську) рицарським хрестом ордена Відродження Польщі – «за видатні заслуги в полонійний діяльності».

Аделія-Марія-Кароліна Богомолець належить до довгожителів у роду Богомольців – прожила сто років (1897-1997). По лінії матері, Кароліни Сенкевич, була родичкою видатного польського письменника Генріка Сенкевича. Від бабусі – Жозефіни-Аделії Депре, котра першою почала перекладати твори Льва Толстого французькою мовою, успадкувала талант перекладачки. Її перу належить французький переклад книги видатного польського художника і письменника Юзефа Чапського «На нелюдській землі», де він описав свій досвід перебування в радянських концтаборах. Багато перекладала польської наукової літератури.

Після другої світової війни була інтернована, потім до кінця життя мешкала у Франції, де опікувалася похованнями поляків і пам’ятниками, пов’язаними з польською культурою. 

Аделія Богомолець (Желенська) була заміжня тричі. Її перший чоловік – Здіслав Дзядульський, улан, спортсмен, брав участь у війнах проти більшовиків; нагороджений срібним хрестом Virtuti Militari і чотири рази (такі випадки зустрічалися досить рідко) відзначений «Хрестом відважних». Був замордований у 1940 році в тюрмі НКВС у Харкові. Другий чоловік – Казимир Скаржинський. Генеральний секретар Польського Червоного Хреста під час другої світової війни. Саме від нього світ вперше дізнався про злочини радянського режиму в Катині проти польських офіцерів. Її третім чоловіком був Владислав Желенський – друг Єжи Гедройця, правник, історик, уродженець Львівщини; в 1935 р. представник сторони звинувачення на Варшавському процесі Степана Бандери, а після війни – активний прибічник і учасник процесу українсько-польського примирення. Причому Аделія Желенська повністю розділяла погляди свого чоловіка на необхідність такого примирення.